Вы тут:
Главная > Новости > Мэрский путь Филатова – каток по имени Борис

Мэрский путь Филатова – каток по имени Борис

Прокурор Станислав Лысенко, давно почивший в бозе, дает о себе знать не только прошлыми делами. Но и связями и родственниками, которые остались после него. Коррупционная шайка Лысенко-Филатов в свое время прославилась не только беспределом и беззаконием, но и войной со СМИ. Давайте вспомним, как это было…

Експеримент, влаштований підлеглими пана Пшонки в Дніпропетровську. Експериментатори, блін…З дивовижною оперативністю відреагувала Генеральна прокуратура України на експеримент, влаштований підлеглими пана Пшонки в Дніпропетровську. Через проблеми з розумовою діяльністю, які спіткали прокурора Кіровського району Станіслава Лисенка, 22 лютого 2012 року ним був складений адміністративний протокол за ухилення від виконання законних вимог прокурора щодо головного редактора тамтешньої газети Лица Олени Гарагуц. Правопорушення журналіста полягало в тому, що Олена відмовилась розкрити прокуророві псевдонім автора статті Рейдеры. Корбан-Филатов-Брагинский-Аксельрод, а також відмовилась надати редакційні матеріали, зібрані в ході підготовки ції публікації.6 березня 2012 року сайт ОРД розповів про це прокурорське безумство в статті Дніпропетровським журналістам вже покращилосьПроцитумо уривок з ції статті, де оповідались подробиці скандалу:Минулого року в популярній дніпропетровській газеті Лица були надруковані дві статті з розповіддю про подвиги та славу відомих у тамтешніх місцях персон. Одна публікація так і називалась Рейдеры. Корбан-Филатов-Брагинский-Аксельрод, друга Утка пошла на посадку.Герої публікації образились, але кому саме слід настукати за ці дописи по фізіономії вони не знали статті вийшли під псевдонімом. До того ж, панам, пойменованим у статтях рейдерами, дуже кортіло довідатись, чи, часом, не назбирали журналісти ще якихось фактів, які планують вмістити в подальших публікаціях.В інші часи з головним редактором газети Оленою Гарагуц, можливо б, і не панькались, а вивезли б у ліс та відрізали голову. Але в Україні вже два роки як спостерігаться суцільне покращення, держава семимильними кроками наближуться до вропи, а на заваді злочинних посягань на свободу слова міцно стоять органи прокуратури на чолі з Віктором Павловичем Пшонкою та його донецькими соратниками. І тому один з фігурантів статті Рейдери, а саме пан Філатов, пішов зі своїми бідами до прокурора Кіровського району м.Дніпропетровська Станіслава Лисенко.Радість пана Філатова, кажуть, була безмежною: виявилось, що в органах прокуратури Дніпропетровської області Наталія Василівна Марчук проводить експеримент. І що тепер не треба нікому різати голову: у випадку конфлікту з газетою достатньо звернутись до прокуратури й отримати всю необхідну інформацію прізвища журналістів, що пишуть під псевдонімами, редакційні матеріали, документи, зібрані журналістами при підготовці статей тощо.Взявши близько до серця прохання пана Філатова, районний прокурор Лисенко спочатку направив був Олені Гарагуц вимогу надати йому посадові інструкції та штатний розпис редакції, а також авторські матеріали, які сприяли написанню статті Рейдеры. Корбан-Филатов-Брагинский-Аксельрод від 12.10.2011 року 81 (791) (газета Лица) і авторські матеріали, які сприяли написанню статті Утка пошла на посадку від 24.08.2011 року 67 (777). А коли головний редактор відмовилась склав на неї адміністративний протокол за ухилення від виконання законних вимог прокурора.Сплинув тиждень після нашої публікації, і 13 березня на сайті ГПУ зявилось ось таке повідомлення відділу звязків із засобами масової інформації Генеральної прокуратури України:Прокурором м.Дніпропетровська направлено лист-зауваження прокурору Кіровського району24 лютого під час візиту Президента України Віктора Януковича до Дніпропетровської області головний редактор видання Лица Олена Гарагуц передала Прес-секретарю Президента України Дарії Чепак звернення до Міжвідомчої робочої групи з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів при Президентові України. У свому зверненні редактор видання скаржилася на перевірку прокуратурою Кіровського району м. Дніпропетровська, яка, на її думку, могла призвести до розкриття тамниці авторства та джерел інформації журналістів, що суперечить законодавству України.Прокуратурою Кіровського району м. Дніпропетровська Олена Гарагуц викликалася для надання пояснень в ході перевірки за заявою гр. Ф. про вчинення злочину.Заявник просив порушити кримінальну справу стосовно Гарагуц О.О. за фактами зловживання повноваженнями юридичною особою приватного права, службової недбалості і розголошення даних дізнання та досудового слідства під час публікації статей стосовно нього у газеті Лица.Матеріали про вчинення Гарагуц О.О. адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-8 КУпАП, у звязку з ненаданням відповіді та документів на запит до суду прокурором району не направлено. У подальшому, 24.02.12 ці матеріали витребувані для вивчення прокуратурою м.Дніпропетровська. За результатами прокурором м.Дніпропетровська направлено лист-зауваження прокурору Кіровського району з приводу допущених порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно Гарагуц О.О.Протокол до суду не направлено.Пригадуться, була така рубрика в газетах радянської доби: По слідах наших виступівЩоправда, запитань це повідомлення ГПУ виклика чимало. Ну, наприклад, чи не забагато честі писати посаду прес-секретаря Президента з великої літери? Або: хто й коли запровадив таку оригінальну форму дисциплінарного стягнення, як лист-зауваження?Стаття 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України встановлю такі різновиди дисциплінарних стягнень, що застосовуються до працівників прокуратури:1) догана;2) пониження в класному чині;3) пониження в посаді;4) позбавлення нагрудного знаку Почесний працівник прокуратури України;5) звільнення;6) звільнення з позбавленням класного чину.Як бачимо, такого стягнення як зауваження, а, тим більше, лист-зауваження в органах прокуратури не існу. Отже, про адекватне реагування з боку прокурорського начальства на приголомшливу витівку Кіровського райпрокурора насправді не йдеться. І це не дивно.Намагання Генпрокуратури зробити з районного прокурора Лисенка цапа-відбувала зрозумілі. Але, насправді, районна прокуратура навіть не юридичною особою, а ма статус відділу прокуратури області. Можливо серед читачів сайту ГПУ і громадяни з підвищеною довірливістю, але ми до таких не належимо й тому навіть не уявлямо ситуацію, коли начальник відділу обласної прокуратури (чи прирівняний до нього прокурор району) склада адмінпротокол на головного редактора популярної газети, а прокурор області про це ані сном, ані духом.Звернімо увагу на таку деталь: прокурор Лисенко направив Олені Гарагуц письмову вимогу 15 грудня 2011 року. Олена відмовилась виконувати прокурорську забаганку 16 грудня 2011 року, а адміністративний протокол щодо неї Лисенко склав аж 22 лютого 2012 року, тобто навіть з пропущенням двомісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності. Цікаво, чого так довго чекав прокурор чи не грошей від Філатова? А, може вказівку з обласної прокуратури?Також дуже нам цікаво, а що, власне, означа фраза з повідомлення ГПУ протокол до суду не направлено? Якщо прокурор склав адміністративний протокол, то в подальшому цей документ разом з іншими матеріалами мав бути обовязково направлений у суд, оскільки підпис Лисенка під протоколом означа, що відносно Олени Гарагуц Кіровська районна прокуратура відкрила провадження в справі про адміністративне правопорушення. Закрити провадження можна виключно шляхом винесення відповідної постанови або судом за результатом розгляду адміністративних матеріалів, або вищим прокурором.У повідомленні на сайті ГПУ сказано, що прокуратура м. Дніпропетровська 24 лютого 2012 року витребувала з Кіровської райпрокуратури адмінматеріали відносно Гарагуц на перевірку. Оскільки незаконність адмінпротокола очевидною, прокурор міста був, взагалі-то, зобовязаний винести постанову про закриття адміністративного провадження з наступним внесенням подання прокурору області Наталії Марчук про притягнення Лисенка до дисциплінарної відповідальності. Але цього зроблено не було, отже, протокол про адміністративне правопорушення досі ніким не скасовано, провадження по справі не закрито й адміністративні матеріали щодо журналіста прокуратура зобовязана направити до суду. А вже суд повинен оцінити ступень розвитку інтелекту як прокурора Кіровського району, так і його начальників.Втім, для будь-якої здравомисленої людини очевидним, що Лисенко діяв на користь пана Філатова за вказівкою старших товаришів, напевно самої Марчук або когось із її заступників. Ось тому й народився не передбачений ніякими канонами лист-зауваження щоби і громадськість заспокоїти, і, в той же час, не карати прокурора, який лише виконував наказ начальства. Правда ж, Наталі Василівно?

Дніпропетровським журналістам вже «покращилось»

Не можу не порадуватись за невгамовну президентську прес-даму Дарку Чепак. І за її старшу сестру по розуму Ганю Герман – також. Бо, нарешті, зі славного міста Дніпропетровська надійшли докази розквіту в Україні свободи слова, про який Дарка та Ганька плескають язиками на кожному розі. Не дивно, що саме Дніпропетровськ став полігоном демократії. Оскільки там активно впроваджується передовий досвід з дотримання прав людини, нагромаджений за роки роботи в Донецьку нинішнім прокурором Дніпропетровської області Наталією Марчук.А трапилось, власне, ось що. Минулого року в популярній дніпропетровській газеті «Лица» були надруковані дві статті з розповіддю про подвиги та славу відомих у тамтешніх місцях персон. Одна публікація так і називалась «Рейдеры. Корбан-Филатов-Брагинский-Аксельрод», друга — «Утка» пошла на посадку».Герої публікації образились, але кому саме слід настукати за ці дописи по фізіономії вони не знали – статті вийшли під псевдонімом. До того ж, панам, пойменованим у статтях «рейдерами», дуже кортіло довідатись, чи, часом, не назбирали журналісти ще якихось фактів, які планують вмістити в подальших публікаціях.В інші часи з головним редактором газети Оленою Гарагуц, можливо б, і не панькались, а вивезли б у ліс та відрізали голову. Але в Україні вже два роки як спостерігається суцільне покращення, держава семимильними кроками наближується до Європи, а на заваді злочинних посягань на свободу слова міцно стоять органи прокуратури на чолі з Віктором Павловичем Пшонкою та його донецькими соратниками. І тому один з фігурантів статті «Рейдери…», а саме пан Філатов, пішов зі своїми бідами до прокурора Кіровського району м.Дніпропетровська Станіслава Лисенко.Радість пана Філатова, кажуть, була безмежною: виявилось, що в органах прокуратури Дніпропетровської області Наталія Василівна Марчук проводить експеримент. І що тепер не треба нікому різати голову: у випадку конфлікту з газетою достатньо звернутись до прокуратури й отримати всю необхідну інформацію – прізвища журналістів, що пишуть під псевдонімами, редакційні матеріали, документи, зібрані журналістами при підготовці статей тощо.Так і трапилось. 15 грудня 2011 року головному редакторові газети «Лица» Олені Гарагуц був вручений папірець, підписаний прокурором Кіровського району Дніпропетровська Лисенком і озаглавлений «Вимога». Пан прокурор вимагав надати йому посадові інструкції та штатний розпис редакції, а також «авторські матеріали, які сприяли написанню статті «Рейдеры. Корбан-Филатов-Брагинский-Аксельрод» від 12.10.2011 року 81 (791) (газета «Лица»)» і « авторські матеріали, які сприяли написанню статті «Утка» пошла на посадку» від 24.08.2011 року 67 (777)». Причому – надати негайно, не пізніше наступного дня. Як було зазначено у «Вимозі», інформація про авторів статей і авторські матеріали потрібна для перевірки якоїсь там заяви пана Філатова.У яку суму обійшлась ця послуга заявникові Філатову сайт прокуратури Дніпропетровської області, на жаль, не повідомляє. До речі, звертаємо увагу Наталії Василівни на цей недолік: відсутність затверджених розцінок на прокурорські послуги не сприяє авторитету органів прокуратури і створює умови для зловживання монопольним становищем на ринку з боку окремих працівників. До того ж така втаємниченість породжує нездорові чутки в суспільстві.Так, наприклад, останнім часом деякі негідники пліткують, що, начебто, в райпрокуратурах Дніпропетровської області різко зросли тарифи. Кажуть, що Наталія Василівна збирає гроші на те, щоби відвернути прихильність Віктора Павловича від заступника Генпрокурора Віктора Занфірова й самій перебратись на цю хлібну посаду. У той час як інші розповідають протилежне – що, начебто, навпаки, розцінки на прокурорські послуги різко впали, оскільки народу від суцільного «покращення вже сьогодні» просто нема чим платити. Через що прокурорам доводиться запроваджувати такі нестандартні види заробітку, як, наприклад, «вимоги» до редакцій газет.Але, як би там не було, головний редактор газети «Лица» виконувати прокурорську забаганку відмовилась, посилаючись на те, що така інформація може бути розголошена виданням виключно на вимогу суду. Варто лишень уявити обурення прокурора Лисенка, коли до прокуратури прийшла Олена Гарагуц і стала показувати якісь там закони, переконуючи стражів законності в тому, що пункт 9 частини 2 статті 25 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» гарантує журналістам право поширювати підготовлені ними повідомлення та матеріали під умовним іменем (псевдонімом) або без підпису (анонімно). Окрім того, пункт 11 частини 2 статті 26 цього Закону гарантує право журналіста на збереження таємниці авторства й джерел інформації за винятком випадків, коли розкриття цих тайн вимагає суд. Більш того, частина 3 статті 25 Закону України «Про інформацію» передбачає, що журналіст має право не розкривати джерела інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, окрім випадків, коли він до цього зобов’язаний рішення суду на підставі закону.Ну, от що би раніше зробили в прокуратурі з такою нахабою? – Ну, голову б, може, і не відрізали, але газету б закрили напевно. Одначе зараз, у порядку експерименту по запровадженню демократії в Дніпропетровській області, районний прокурор обмежився лише тим, що 22 лютого 2012 року склав на головного редактора адмінпротокол по статті 185-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення – за «невиконання посадовою особою законних вимог прокурора про проведення перевірки чи ревізії діяльності підконтрольних або підпорядкованих підприємств, установ, організацій або про виділення спеціалістів для проведення такої перевірки, про подання необхідних матеріалів»Звісно, відповідальність за цією статтею передбачена, по-перше, за невиконання ЗАКОННИХ вимог прокурора, а законність у прокуратурі Кіровського району Дніпропетровська, мабуть, і не ночувала. По-друге, головний редактор газети при всій прокурорській фантазії не може бути віднесений до категорії посадових осіб – він є службовою особою, а не посадовою, а це, як кажуть у Одесі – дві великі різниці. Втім, вимагати від підлеглих Наталії Марчук розуміння подібних юридичних тонкощів – то не поважати самого себе. Пригадую, як Наталія Василівна у бутність начальником відділу прокуратури Донецької області посилала слідчих районних прокуратур проводити обстеження продуктових магазинів на предмет дотримання санітарних норм. І нічого – обстежували. Якісь «акти» навіть складали…Протокол про вчинення головним редактором газети «Лица» адміністративного правопорушення наразі прокуратурою направлений до розгляду в Кіровський районний суд м.Дніпропетровська. Що, напевно, додасть натхнення Дарці та Ганці й підштовхне їх до нової серії оповідань про остаточну перемогу свободи слова, принаймні, на теренах окремо взятої Дніпропетровської області. І справді бо: замість того, щоби тим журналістам голови різати, їх лише штрафують «від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Хіба це не поступ на радість Раді Європи?

Лысенко соседствует с Филатовым

Прокурор Кировского района г. Днепропетровска делит площадь с фирмой заявителя против газеты «Лица».Прокуратура Кировского района, проводившая досудебное следствие против главного редактора газеты «Лица» Гарагуц Е.А., находится в одном здании с фирмой Филатова Е.А. – на Горького, 2.Согласно «Извлечению из Единого государственного реестра юридических лиц и физических лиц-предпринимателей» частное предприятие «Бона Файд Консалтинг» (ОКПО 30983035), принадлежащее Филатову Борису Альбертовичу, находится по адресу Днепропетровск, ул. Горького, дом 2, комн. 5.В то же время, адрес прокуратуры Кировского района, указанный на официальном сайте облпрокуратуры: Днепропетровск, ул. Горького, дом 2.Становится понятным, почему Прокурор Кировского района г. Днепропетровска противозаконно, с превышением должностных полномочий, составил на «обидевшую» его соседа Гарагуц Е.А. протокол о нарушении нею закона, и передал протокол в суд.

РОДСТВЕННЫЕ СВЯЗИ В ПРОКУРАТУРЕ. ОТКРЫВАЕМ ДНЕПРОПЕТРОВЩИНУ

Николай Горностаев, до недавнего — зампрокурора Днепропетровской области — сват Генерального прокурора Украины Виктора Шокина, отец заместителя руководителя прокуратуры Киевского района Одессы Алексея Горностаева. Невестка Татьяна является заместителем прокурора Одесской области. После скандала вокруг «семейного клана генпрокурора», Татьяна Горностаева говорила, что она не дочь Виктора Шокина.Олег Халин, начальник управления надзора за соблюдением законов в уголовном производстве прокуратуры Днепропетровской области — сын Валерия Халина, экс-сотрудника аппарата ГПУ. Предыдущая должность — следователь Генпрокуратуры, а придя в Кривой Рог на должность районного прокурора, создал целую преступную организацию из помощника прокурора Зайцева Евгения Геннадиевича и следователя Солдатова Ивана Николаевича. Алексей Чернов, прокурор г. Днепропетровск — сын Вячеслава Чернова, помощника-консультанта народного депутата Украины от Партии Регионов, председателя Международной общественной организации «Землячество Приднепровья» Вячеслава Задорожного.Александр Лысенко, прокурор Индустриального района города Днепропетровск — родной брат Станислава Лысенко, прокурора Кировского района Днепропетровска и сын Любови Лысенко, соучредителя ООО «Любава».В 2008 году семейка Лысенко отжала у ОАО «Днепроспецстрой» кафе «Холодок» в пользу ООО «Любава». Тимур Федоряк, прокурор Кировского района города Днепропетровска — брат Виталия Федоряка, одного из «Днепропетровских террористов», которые 27 апреля 2012 года организовали четыре взрыва в центре города от которых пострадало 30 человек.В ходе досудебного разбирательства Виталий Федоряк грозился следователям, что его брат, сотрудник прокуратуры «все порешает».Олег Гладких, зампрокурора Днепропетровской области- сын Василия Гладких, экс-нардепа и экс-главы «Укрзализницы». Осенью прошлого года карьера Гладких–старшего пошла вверх и он занял пост руководителя структурного подразделения РЖД – Вагонной ремонтной компании-1.Юлия Киричок, следователь прокуратуры Индустриального района Днепропетровска — дочь начальника ППС Днепропетровска Тараса КиричокВасилий Карман, начальник следственного управления прокуратуры Днепропетровской области — брат экс-директора департамента таможенной стражи и организации борьбы с нарушением таможенного законодательства Государственной таможенной службы.Максим Костюченко, Петриковский районный прокурор — муж частного адвоката Светланы Костюченко. Местные жители Петриковского района обвиняют своего районного прокурора в крышевании незаконной добычи песка в с. Лобойковка на территории Петриковского сельсовета.

 ГИПОТЕЗА  http://gipoteza.net

Top